Психологічна профілактика – це цілеспрямована систематична робота шкільного психолога, соціального педагога та вчителів спрямована на:
- попередження можливих соціально-психологічних і психологічних проблем у учнів;
- створення сприятливого емоційно-психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективах, встановлення правил школи, в основі яких – повага, честі і гідності всіх учасників освітнього процесу;
- виявлення дітей групи ризику.
Головна мета психологічної профілактики: усунення факторів, що шкідливо впливають на психологічний стан людини, та використання потенціалу факторів, що впливають позитивно.
У психологічній профілактиці виділяють три рівні:
- первинна профілактика необхідна в роботі з дітьми з різними незначними розладами – емоційними, поведінковими, навчальними, а під увагою психолога знаходяться всі учні школи;
- вторинна профілактика, спрямована на “групу ризику” – це діти з проблемами, що почалися. Завдання цієї профілактики полягає в подоланні труднощів, що виникли, на початковому етапі. Робота проводиться з дітьми, що мають проблеми, включаючи консультацію з батьками та вчителями;
- третинна профілактика стосується дітей з яскраво вираженими поведінковими або навчальними проблемами. Основне завдання цього рівня полягає в корекції або подоланні психологічних труднощів. Робота психолога проходить з окремими учнями.
Психологічна профілактика необхідна в тих випадках, коли потрібно попередити можливе неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку дитини. Психолог може проводити психопрофілактичну роботу з окремими дітьми, групами дітей, цілими класами. Також така робота повинна проводитися з усіма дорослими, хто пов’язаний з дітьми, вчителями, батьками, вихователями, що впливають на світогляд і розвиток дитини.
Психопрофілактична діагностика здійснюється у формі експрес-обстеження всіх дітей школи з метою виявлення дітей груп ризику (по соціально-психологічних та інтелектуальних підставах) та висновку про необхідність подальшої психокорекційної роботи з ними.
Робота психологічної служби школи не повинна ґрунтуватися на вирішенні нагальних проблем, її завдання полягає в прогнозуванні цих проблем і їх попередженні. Саме це і є основною метою психологічної профілактики.
У своїй роботі соціально- психологічна служба закладу освіти співпрацює з органами охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення, сім’і, молоді та спорту, органами внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, громадськими організаціями, педагогічним колективом закладу, батьками здобувачів освіти.
